Бескид.lviv.ua

[energyonbike]

Тестували: Diak, Alex, Energyonbike, Денис (Стрий) . Дениса перестріли в електричці, збирався по свому маршруту, але шоб було веселіше поїхав з нами. Їхало там ще два товариші на шосейниках, але їм з нами ніззя, та і в них інші плани – «Шосейне Закарпаття», а в нас маршрут наступний: Славськ – Влосянка – Хащоване – г. Магура – хр. Бескид – г. Яворник – Лавочне – Славськ.

Памятаю тільки шо ми завжди перевалювали через Бескид, чи то на Воловець, чи то на Студений, чи то блудили в тумані повертаючись з водопаду Шипіт, але жодного разу ми по ньому не катали.
Маршрут: асфальту – мінімум
Грунту – максимум
Чудових краєвидів – максимум
Драйву на грунтових спусках – доста
Дуже зручний маршрут для поїздки вихідного дня, у будь-який момент з нього можна скинутися, чи то у Львівську чи то у Закарпатську область до населених пунктів. Можна кореговути складність маршруту, від мінімальних двох десятків кілометрів до цілих 70 – ти. 103 % Відпочинково – роверово – ковбасний маршрут вихідного дня.
Відпочинковий – тут все зрозуміло, та й будь який наш маршрут відпочинковий
Роверовий – теж все ясно.
Ковбасний – бо є вдосталь часу посмажити ковбаски.
Сам хребет зараз свіжо маркований. Незначна частина обїжджена лісовозами, але колій практично немає. За перехрестям Опорець – Воловець приємна, лісова, травяниста дорога.

Особливо приємний момент – ковбаски, сезон на них успішно був відкритий. З погодою повезло, було просто супер. Кількість спусків дорівнювала апхілам, на деяких спусках аж запирало – швидкість понад 40 км/год. Було правда одне неприємне місце перед спуском в лавочне – кількасот метрів під потужною лінією електропередач – ровер реально бив током, спочатку через сідло, тоді як почали експерементувати і через раму!! Швиденько втекли звідти подалі. Спуск в Лавочне я би сказав - екстремальний – по камяній стежинці з хорошим нахилом, а тоді по сільській дорозі до колії – як на кінець суперово.
Молодь по селах якась агресивна і дуже впевнена в собі ( звідки така впевненість з дохленькими плечиками? ) Але залишаєм їх з їхніми проблемами і їдемо далі, роверів давно не бачили мабуть...
В Лавочному не встигли на електричку, якою можна було б добратися швидше додому, але все шо стається – все на краще (нехай так буде завжди) Запакувалися в Славську в поїзд Ужгород – Київ, по 10 грн до Львова. Дешевше ніж заплатили за електричку. Цього разу здерли за ровер повну вартість (бо багато говорили) Але тільки за два роверки. А в поїзд нас пустила весела провідниця, один з роверків їхав у їхньому робочому купе, один в плацкарті а ше два, один з яких до Стрия, в тамбурі. От так от зїздили.
Шось дорогувато ця поїздка обійшлася – майже 30 грн.
І на кінець трохи цікавої статистики:
Від хати до хати – 53 км.
Час руху – 4год 32хв
Час зупинок – 3год 43хв
Макс всота – 1108 метрів
Мін. – 240
Максимальна швидкість – 49.6 км/год
П.С. Сухо, нудно і нецікаво? Тоді дивимося фотографії

[energyonbike]

[energyonbike]

Ну і підйомчик

[energyonbike]

"Дорога" Славськ - Воловець. Ше минулого року тут був ліс.

[energyonbike]

[Diak]

а тепер моя версія...

Так як це наразі найсерйозніша моя поїздка байком, то вражень відповідно купа.

Ранок почався тим що після того як продзвенів будильник виникло питання, їхати чи ні, але після обдумування що це матрас і тим більше з такими серйозними роверистами всі сумніви відпали. Зібрався, включив комп, зайшов на форум записав Миколин номер.тел., поїхав. На вокзалі зразу ж зустрів Bur'a на шосейнику, потім приїхав Микола.
В поїзді троха мучили провідницю.
Приїхали в Славськ ледве знайшли магазин з ковбасою, і то поганою.
Потім поїхали у Волосянку, по дорозі прокол в Дениса(Діми ), були пріколи з камерою, але все зробили бігом.
І от перший підйом і я здох, а Микола обрадував що троха не туда поїхали, але все було ок. Даунхіл був кльовий. І після кльового даунхілу почався конкретний апхіл. Перепад висот незнаю але, на вигляд довжина підьому була метрів 150-200 я піднімався десь пів години. І це було дуже важко. Але нібито трошки відпочив, і після ше невиличкого підьому були ковбаски. Відпочили поїли, і далі.

Після перекусу стало легше. Мязи троха відновили силу, але всерівно тяжко було їм, зате дихання вже не діставало, от що значить друге дихання.
Микола підбадьорював мене що лишилось лише декілька підйомів і далі буде даунхіл, хоча мені вже було байдкуже скільки підьомів, я ввійшов в смак.Потім були квіти, і повзання по них .
І лінії електропередач, зазвичай в таких лініях напруга 150 кВт!!!!
Їдеми і я згадую як мама колись розповідала що небезпечно пд такими штуками ходити, і тут мене як не тріпне, руль в руку, а сідло в сраку.
І перша дорога в бік і ми тікаєм від тих ліній, о то б дурна смерть була, зажарився на байку.
І далі мабуть найцікавіша частина дороги як на мене, по засохшому потічку.
Вїхали в Лавочне, не встигли на електрон. Доречі по самому лавочному також класний даунхіл був, з малими дропами. Я пробував триматись за Миколою, і кілометра півтора мені це вдавалось, але потім він відірвався.
Рагулізм сілської богеми звичайно вже не дивує. Мабуть їхні голови думають як то так в неділю в якихось смішних касках, в трусах в обтяжку, пхатися в гори з байком, замість того шоб сидіти, як всі білі люди, в барі з пивом і цигарков.
Їхали їхали, а я все думаю сого то Лавочне таке довге, а виявилось поки я не чув вони домовились їхати в Славськ, так ми і до котилися, туди.
В Славську мої ноги і дупа сказали мені дякую, коли я попробував ходити. Мені було дуже тяжко, а на байку ні.
Підібрали нас в поїзд і ми успішно добрались до Львова.

Скажу що фоткав мало оскільки постійно наздоганяв відірвавшихся.
По відстані це найдовша моя поїздка в дома велокомп показав рівно 52 км. причому частина по горах. Попередній був рівно 50 по трасі.
Наслідки і висновки.
Вдарило током, мозоль на пальці і на дупі, ліва щока загоріла більше ніж права і тепер я не саметричний , руки загоріли від рукавиць до локтів, і отримав повно задолення.

Ще раз Дякую всім учасникам.

Статистика:
Загальний час їзди: 4:23
Середня швидкість: коли спустились в лавочне була коло 8км/год., але коли проїхали через лаочне і аж до Славська середня швидкість стала 11,8 км/год.
максимальна: спуск перед мега апхілом 45 км/год.
загальна дистанція: 52 км.

З.І. Думав мязи сьогодні будуть розриватисяі, але вони майже не болять тільки часом і зовсім мене не напрягють, це кльово.

_________________
Shit happens...але гроші потрібно вкладати у враження...

[energyonbike]

[Globetrotter]

Радий за вашу успішну поїздочку і дуже жалію, що доля не дозволила бути разом з вами
Гарна мандрівочка! Молодці!

[Globetrotter]

[Diak]

також була така ідея що досить не поганий маршрут для тренування до якихось змагань.

_________________
Shit happens...але гроші потрібно вкладати у враження...

[energyonbike]

Крокуси цвітуть

[Diak]

Тут коло мене стоїть моя кохана, і побачила цю красу. Тай каже "Уууууу, який растик білий і гарний". Так от на закарпатті ніякий то не крокус а "Растик"

_________________
Shit happens...але гроші потрібно вкладати у враження...

[alex]

Ну і кілька слів від мене:

1. Глобальному велике ФЕ, мене підбив на поїздку, а сам схалявив

2. Миколі
Відпочинковий – тут все зрозуміло, та й будь який наш маршрут відпочинковий
Роверовий – теж все ясно.
Ковбасний – бо є вдосталь часу посмажити ковбаски

Відпочинковий - нас нагло обманули
Роверовий - бо інколи ми їхали
Ковбасний - бо довелось добряче поковбаситись

3. Всім хто приймав участь: Дякую за цікаву компанію, незабутні враження, і за те що все таки я потрапив у Карпати.

Буду вважати за честь, якщо запросите ще в якусь покатульку

[Diak]

[energyonbike]

Як ми їхали - всьо чотко по карті.